- рокувати
- —————————————————————————————рокува́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
рокувати — у/ю, у/єш, недок., перех. і без додатка, поет. Те саме, що прирікати 1) … Український тлумачний словник
рокувати — кую, єш, Сб. Іти до ійська … Словник лемківскої говірки
рокований — а, е, поет. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до рокувати. || роко/вано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Неминучий, невідворотний; фатальний. || Визначений наперед долею. || Який виражає покірність долі … Український тлумачний словник
прирікати — приректи (визначати кому н. якусь долю, перев. лиху, неминучість чогось), рокувати … Словник синонімів української мови
рукувати — кую, єш, Гж. Те саме, о рокувати … Словник лемківскої говірки